Закономірності в любовних стосунках

Підсвідомість і любов

Чи подобається вам кохати свою другу половинку? Як це не парадоксально, але для багатьох людей кохання є джерелом болю, а не блаженства. Немає жодних інших стосунків між дорослими людьми, в яких глибину і силу наших потреб, відбитків і переконань з дитинства стають такими очевидними і такими сильними, такими наполегливими і такими приголомшливими, що не піддаються ні силі волі, ні раціональній точці зору.

Пояснення полягає в розумінні того, що велика частина того, що ми називаємо любовними почуттями, є нічим іншим, як спливанням на поверхню найглибших, найперших спогадів, які є основою невирішених внутрішніх конфліктів. Ми постійно переживаємо своє життя пошук шляхів вирішення цих конфліктівнавіть якщо несвідомо.

Можливо, ви зрозумієте, що існують певні типи особистості та поведінки, які вас приваблюють, навіть якщо вони є проблемними. Можливо, зовнішні обставини та поведінка не будуть очевидно схожими між вашими різними партнерами протягом життя, але ви зможете розпізнати патерни, що повторюються в тому, що ви відчуваєте всередині, і в тому, як розвиваються стосунки. Любовні стосунки є ключовими тригерами наших токсичних патернів, а також найважливішою можливістю для зцілення.

Нездорові тригери закоханості

У переживанні, яке ми називаємо любов'ю (або, точніше, закоханістю), наша здорова насолода і вдячність іншій людині змішується з перенесенням і зв'язками. Зазвичай існують три найпоширеніші типи нездорових зв'язків.

По-перше. це наші підсвідомі надії та потреби з дитинства, which can make us prone to idealize the other person, just as we idealized our parents when we were small children, hoping for happy, warm relationships which would give us security, protection and a sense of self-worth. Remember the feelings of hope and elation in the first stages of infatuation; the irrational feeling that you’ve finally found the person who can fulfill your deepest needs and make you feel accepted, loved and valuable. If you explore what details in the appearance and behavior of the other triggered that flood of emotions, you might be able to recognize a pattern and perhaps connect it to memories from your earliest years.

Другий спосіб склеювання проходить через намагаючись зцілити наші токсичні, болючі переконання про себев той час як намагаючись заслужити любов у подібних обставинах в якій ці переконання були створені. Несвідомо нас приваблює подібна атмосфера, яку наші батьки створили в нашій ранній сім'ї, і наслідки якої так і не були повністю вирішені в нашій підсвідомості. Дитина в нас сподівається вирішити плутанину і внутрішні конфлікти з минулого, шукаючи людину, яку можна було б полюбити, яка б замінила батьків.

Так само, як у перші роки ми судили про себе за реакцією нашого оточення, так само, як дитина чутлива до кожного сигналу від батьківНамагаючись зрозуміти, що є прийнятним і очікуваним, пристосовуючись до навіть болючих і заплутаних очікувань, ми часто відчуваємо себе на початкових, а іноді й на пізніших стадіях закоханості.

You can see many people who are otherwise smart, confident and able to recognize unhealthy and unbalanced behavior, suddenly becoming aware of every their word or move, anxiously trying to anticipate feelings and expectations of a single other person, starting to feel like their human worth, fulfillment and future happiness depend of a person who they don’t even know well enough.

Remember the feelings of irrational confusion, pain and reviewing your behavior because of some tiny little detail your beloved said or did, and you will have the idea about how you felt as a child in relation to your parents. I’m not saying that children feel like that all the time – деякі діти від природи більш чутливі than others, too – but keep in mind that there is a source of all of your emotions, and the source of many emotions that don’t seem to make sense is in our earliest years of life.

Багато разів we can’t recognize or remember how sensitive we were as children to our parents’ behavior, how dependent of them, how much we needed their love, approval and acceptance. These feelings are normally long forgotten, because they happened in an age in which individual identity, conscious memory and awareness, not to mention rational thinking, were not yet developed.

The more we grow up, the more realistic our perception of world (hopefully) is, so it’s more difficult to be overwhelmed with exaggerated hopes and expectations in adulthood than, for example, in adolescence. Still, in the right circumstances, if the right triggers come together in one person, the child parts of us wake up quickly and even mature people can find themselves overwhelmed with long forgotten emotions.

Третій тип зв'язку це те, що attracted to behavior and emotional atmosphere that we learned to accept as normal and even „loving“ in our early family, even if painful. The most obvious example are abusive relationships. People who repeatedly enter abusive relationships, often say that they perceive healthy people and relationships as not passionate, not loving enough, even boring. It comes down to what we feel „at home“ with.

Як обманюють нашу свідомість

Some children, depending of their constitution and temper, within a particular type of family – often surrounded with exceptional and uninhibited violence and injustice, but still having some other people around who are models of healthy and loving behavior – might be able to recognize in quite an early age that violent behavior is not some strange way to love, or anything that can be justified with the child’s doing. Such people might start their search for a partner with a strong decision to find a person healthier and more mature than the parent(s), and they can be successful to some extent. Still, візерунки, створені в найдавнішу епохуЯкщо дитина не змогла розвинути таку перспективу або навіть відчути себе окремою від батьків особистістю, вона все одно буде існувати, хоча, можливо, проявлятиметься в дуже тонких формах.

Прикладом є Черрі, яка виросла в досить нездоровій сім'ї, але з твердим рішенням вибрати партнера, відмінного від її агресивного, маніпулятивного і вузьколобого батька. Вона обрала чоловіка, який здавався їй спокійним, лагідним, відповідальним і турботливим. Але з роками шлюбу, після того, як відносини увійшли в рутину, ставало все більш очевидним, що за лагідною і чутливою зовнішністю її чоловіка ховається скупчення пригнічених емоцій, заснованих на глибокій провині і соромі з дитинства.

Через ці почуття її чоловік поступово ставав все більш емоційно замкнутим, не здатним насолоджуватися близькістю чи зрозумілим спілкуванням, а в ситуаціях конфлікту чи непорозуміння проявляв пасивну агресію. Тож Черрі, навіть якщо їй вдавалося розпізнавати й уникати відверто жорстоких стосунків, врешті-решт мусила зізнатися собі, що її приваблювали стосунки, які відображали її почуття з дитинства, хоча й у витонченій формі: самотність і відчуття, що її недооцінюють і не приймають, брак інтимності й тепла.

Just like Cherry, many people have told us that they couldn’t recognize the similarities of their partners to their parents, not just in the beginning of the relationship, but during the first few years either. Деякі люди можуть контролювати і придушувати свої нездорові звички протягом тривалого часу… as long as it takes for a relationship to enter routine, daily stress, careless communication and taking one another for granted. But once those patterns emerge, we can, almost without exception, recognize the types of behavior which hurt us in childhood.

“My parents spoiled me and gave me everything I wanted. I can’t possibly see how my (painful and abusive) partnership could have anything to do with them. (…) I remember saying to my partner, “Єдині люди, які завдавали мені стільки болю, були ти і мій батько!“
(цитата від клієнта)

Здається, що всі ми несемо в собі глибоку несвідому чутливість до тонкі, майже невидимі сигнали, які викликають відчуття знайомства and intimacy … even if all the outer, more visible signals indicate the opposite. This is probably the cause of the fact that, out of many people we meet, only rarely will somebody trigger an intense feeling of infatuation.

It’s only rarely that there is a поєднання of potential partner’s qualities that we consciously desire and appreciate, behavior which triggers the hope that our deepest longings can be fulfilled, joined with tiny and almost invisible signals that some patterns complementary to ours can trigger the unpleasant memories to come out. That is the combination which triggers the most powerful infatuation and obsession with the other person.

Як наше оточення формує нас

Існує три основні способи, якими ми створюємо емоційні патерни та переконання, що формують наші стосунки:

1) особистий досвід спілкування з батькамичи ставляться батьки до нас з любов'ю та здоровою вдячністю, чи контролюють, принижують та агресивно, саме їхня поведінка стане тим, що ми будемо відчувати. природні та очікувані to us, and we’ll probably start to асоціювати його з любов'ю. As small children, we’ll also create an impression that it is what we deserve. If a parent acts like a victim, needy or dependent (e.g. addictions), we might develop a deep urge to help him and thus deserve love. In that case, even as adults, we’ll still be attracted to people who seem to need help and sympathy. A big part of our intimate relationships might be described as subliminal спроби заслужити любов in circumstances similar as when we needed it most – in early childhood.

2. modelling and identifying with parents’ behavior і спосіб життя. Діти вчаться через ідентифікацію з батьками, переймаючи їхні гендерні ролі, поведінку, переконання та упередження. Усе це стає особливо очевидним у наших інтимних стосунках.

3. Стосунки між батьками. Те, як батьки ставитися один до одного and communicate to each other, words and idioms they use, the way they share (or don’t share) work and responsibilities… the younger we are, the more likely it is that we’ll accept it as normal. In our own misunderstandings and conflicts with our partners, it’s easy to automatically repeat our parents’ behavior and so create an atmosphere similar as in our early family. We might be so convinced such behavior is normal, that we might not even try to question or analyze our behavior.

Спільним є те, що Приклад взаємодоповнюючих візерунків is an emotionally closed, cold man and emotionally hungry, demanding woman. This is partly based on gender differences, but unhealthy family patterns are of crucial importance. Most commonly, such a closed man grew up with a pushy or needy mother, whether she was controlling him or playing victim. He developed coldness and withdrawal as a defense, often following a role model of an emotionally distant father. Sometimes both parents might be needy, or the roles might be reversed. The female partner in this case most likely experienced growing up with a cold parent(s) who ignored her, often but not always father. Trying to get close to him and win his attention, she learned to use different approaches: trying to please him, crying, anger or complaints, sometimes manipulation and playing victim – те, що найкраще працювало, або те, що вона бачила у своєї матерінаприклад.

Замкнутий, віддалений партнер буде викликати спогади та емоції, пов'язані з батьком. в такій жінці: покинутість, занедбаність, відчуття власної негідності. Тоді вона автоматично спробуйте використати її дитячі реакції, first in a mild, then more intense way. Her partner’s own memories are then instantly triggered: a feeling that his boundaries are threatened, that he’s being used and manipulated and has nowhere to hide… except within. Add to that low quality communication by both partners, also learned in their families… and a vicious circle is started, that creates more and more stress, disappointment, anger and resentment. In the same time, such partners hope that the other will change, and feel childish feelings of being trapped, as well as fear of abandoning all hope for love if the relationship is ended.

На жаль, більшість пар починають шукати допомоги лише після того, як їхня взаємна довіра серйозно підірвана and motivation almost exhausted. Then even tiny details in the partner’s behavior remind the other partner of all the past frustration and resentment. To start again, to practice noticing and correcting unhealthy emotions and communication together, might be extremely difficult if partners don’t have patience left to allow each other to occasionally repeat old mistakes, while learning to communicate in new, unfamiliar ways.

Деякі інші приклади зв'язку, заснованого на дитячих емоціях:

1. A woman attracted to a domineering, controlling man, who she perceives as strong, decisive and confident, just as she perceived her father who acted in a similar manner. Like she did as a child, she starts to hope that she will win and “earn” his attention and approval, becoming пов'язані цією надією. The man maybe had a mother who was childish or weak, and learned to perceive all women as such, probably following his father’s model. In the same time, he might feel deep attraction based on unconscious hope that the important woman will finally change, take responsibility and start giving him the kind of love and approval he really wanted.

2.   Жінка, яку приваблює амбівалентний, непередбачуваний men who act gentle and warm in one moment, only to change into aggressive and arrogant in the next. Their unpleasant behavior reminds her of her childish feeling of not being worthy, but then she longs even more for the comfort and support she feels in the moments of the man’s pleasant and warm behavior. The man is likely to carry a deep внутрішній конфлікт між різними частинами особистості та захисними механізмами. Наприклад, конфлікт між здоровими, теплими почуттями та гнівом і образою на батьків, або, можливо, перед батьком йому доводилося грати одну роль, перед матір'ю - іншу. Такий конфлікт неможливо вирішити за допомогою раціоналізації, сили волі чи зовнішніх стосунків.

3.  Людина, сповнена почуття провини та невпевненості в собі, who enters a relationship or even marriage mostly to avoid hurting the woman. Of course, such decisions make him feel even more bonded by guilt and suppressed resentment, instead of by love. He might hope for resolution and forgiveness. He might fall in love with another woman, who will trigger his hopes of love and bliss, but will feel too guilty to leave the current partner. His partner might be controlling and manipulative, out of early childish conclusion that she can’t earn or be given love, but has to control people to receive at least some kind of attention.

Кожен, хто коли-небудь закохувався, мав нагоду відчути, наскільки глибокими і всепоглинаючими є емоції з дитинства, наскільки вони вислизають від усіх раціональних аргументів і рішень. Якщо ви зараз перебуваєте в таких стосунках, у вас є чудова нагода розпізнати, що ви відчували в дитинстві і що ви все ще носите в собі. А також шанс змінити ці почуття, насамперед, через зцілення своєї внутрішньої дитини, виховання любові до себе та навчання якісному спілкуванню. Under condition that you’re not abusedможливо, краще не змушувати себе розривати стосунки лише раціональним рішенням.

If you end the relationship without resolving your emotional patterns first, it’s highly likely that you will повторюйте подібні моделі у своїх майбутніх стосунках. Натомість зосередьтеся на роботі зі своїми емоціями та внутрішньою дитиною, доки не відчуєте, що потяг до нездорового партнерства зменшується, щоб ви могли розірвати стосунки без сильних емоцій та внутрішнього конфлікту. Або, можливо, ви помітите, що чим більш здоровою і зрілою стає ваша поведінка, тим більше змінюється ваш партнер.

Схожі статті:

Страждання в коханні

Самооцінка та любовні стосунки

Всі статті 

Онлайн-коучинг